Я руки твої за спиною зв’яжу,
Одежу зірву, відчуваючи радість,
І перетну заборони межу,
І болем наповню твою безпорадність.

І розцяцькують тебе, білосніжну,
Червоних рубців візерунчаті звиви,
І я ці рубці цілуватиму ніжно
Під жалісний стогін, приховано хтивий.

І болем погорду твою я розвію,
Твій вкриється погляд покірності млою,
Брутально тобою я оволодію,
Втім, як і ти володітимеш мною…