Короче, залез я в холодильник, взял помидору, огурец, зелень, хотел салат сделать.Ну естественно, салат надо делать с майонезом, иначе какой нормальный человек его есть будет.Я все нарезал и вдруг понял, что майонез я забыл, чёртов слоупок.Открываю холодильник, беру майонез и вдруг понимаю, что передо мной лежит сало. Никогда раньше не ел сала, а тут вдруг захотелось, ну думаю, раз захотелось, почему бы и не съесть.Пока заправил салат, нарезал сало, все как положено, покушал и тут вдруг все перефарбувалося у жовтоблакитний колiр, гул та рокiт, їбать у сраку, що за гомно, нічого не зрозуміло, вилазить із земли Тарас Шевченко и каже якусь хуйню про москалів і мораль, старий педаль, хулі йому у землі не лєжалось блядь?Відтепер окрім української мови я ніхуя не розумію.Здається сало було прокляте.

Гой ты, Русь, моя родная,
Хаты — в ризах образа...
Не видать конца и края —
Только синь сосет глаза.

Как захожий богомолец,
Я смотрю твои поля.
А у низеньких околиц
Звонно чахнут тополя.

Пахнет яблоком и медом
По церквам твой кроткий Спас.
И гудит за корогодом
На лугах веселый пляс.

Побегу по мятой стежке
На приволь зеленых лех,
Мне навстречу, как сережки,
Прозвенит девичий смех.

Если крикнет рать святая:
«Кинь ты Русь, живи в раю!»
Я скажу: «Не надо рая,
Дайте родину мою».

Numb
😂😂😂

А мораль то в чем? Кто не скачет тот москаль, или в другом? Я вот на этом языке, не понимаю нихуя.

Вот этот у тебя просто шикарный

У душах, де лише чорти голодні,
Де демонів зубовне скреготіння,
Прокинеться і проросте насіння
Занесене з пекельної безодні.

До зла не буде жодної відрази,
Воно, що рве буття за клоком клок,
Зжере тканину сенсів і думок,
І строщить мапи і дороговкази.

Та ще живе тонкий прошарок ...

2020-09-04 в 10:20

Hunter, если ты приобретёшь мозг, то начнёшь что-то понимать. Но, судя по всему, на росии мозги раздавили тракторами, как импортный вредоносный продукт. Так что не пыжся, голова у тебя, что бы ты ею ел, вот ешь.

Toten fur Wotan, дякую. Правда, цей вірш до теми сайту стосунку не має. Я його тут розмістив просто щоб зберегти :-)

Шановний Numb. Ваш коментар - досить талановитий взірець літератури абсурду. Згідно вікіпедії, Література абсурду — це жанр, який фокусується на досвіді персонажів в ситуаціях, коли вони не можуть знайти певної мети в житті. Сподіваюсь, - ви не маєте таких екзистенційних проблем і це просто інтелектуальний вишук :-)