В напівтемній кімнаті звучала якась зловісно трагічна симфонічна сюіта. Він лежав на спині, над ним раком стояла вона, його Рабовласниця. Його голова була затиснута її стегнами і він старанно вилизував і смоктав її клітор. Одночасно її піхва приймала член коханця. З піхви на його лице стікала волога з її гарячих статевих губ. Коли коханць потужно входив в неї на всю глибину, його порослі густою волосінню яєчка накривали обличчя раба. Він мимоволі смикався, аби відсторонитися. Але вона боляче стискала його яйця і прикрикувала, аби він лизав клітор безупинно і ще старанніше. Коханець дійшов до кульмінації і вирішив кінчити в рота раба. Його член увійшов в його горлянку, і раб відчув як струмінь сперми вилився в його єство. Він спробував виплюноти кончу коханця, але Рабовласниця долонею закрила йому рота і змусила все проковтнути. Ти не людина - прошепотіла вона - ти просто спермопримач. Вона штовнула його кудись донизу, ніби він ще не досягнув дна у своєму падінні і приниженні. І він зрозумів, щр час лизати їй ноги і вилизувати залишки всперми з члена її коханця.

Так остаточно зникає людина...