Ничь яка мисячна, Зоряна ясная
Видно хоть голки збирай
Выйди коханаЯ працею зморина
хочь на хвелиничку в гай
Сядем вот тут хучь под калиною
И над панами я Пан
Глядь моя Ррррыбонько, срибною хвилею
Стелется полем туман
Нэбо незмиряно степями пОлями зорями
Щё то за божья краса
Перлами ясными
Гэн пид топОлями
Грае краплиста роса
Та не злякайся, що ниженьки босои
Змочишь в холодну росу
Я ж тэбэ вирная аж до хатыненьки
Сам на руках виднесу
Ты не злекайся, що змерзнешь лебиденко
Тепло ни ветра ни хмарь
Я ж пригорну до свово серденка
А воно палко як жар
Я пригорну тебя до свово серденка
А воно палко як жар
Я ПРИГОРНУ ТЭБЭ ДО СВОВО СЕРДЕНКА
А ВОНО ПАЛКО ЯК ЖАР


